Професійна успішність педагога як об’єкт вивчення педагогічної акмеології

Білий Микола Володимирович, вчитель математики, фізики, інформатики Довжанківської ЗОШ I-III ст., II кваліфікаційна категорія

Акмеолóгія — наука, яка виникла на перетині природничих суспільних, гуманітарних і технічних дисциплін, вона вивчає феноменологію, закономірності і механізми розвитку людини на етапі її дорослості, особливо при досягненні нею найбільш високого рівня в цьому розвитку [1]. Іншими словами, розглядаються дії, стратегії розвитку, які мали би привести до позитивного результату, успіху.

Успіх визначається як позитивний наслідок роботи та справи, змагання, життя тощо; значні досягнення, удача, талан; позитивний результат діяльності, факт вищого досягнення поставленої мети; суспільне визнання чого-небудь або кого-небудь, яке супроводжується почуттям потрібності й отриманням позитивних емоцій. Здобутий успіх є великим збудником нової енергії, могутнім стимулятором творчих пошуків і злетів.[2]

Професійна успішність педагога створює реальні передумови для його самореалізації і розвитку творчих здібностей. Вчителів, орієнтованих на досягнення успіху в діяльності, відрізняє громадянська і професійна спрямованість особистості; здібність до самопізнання; уміння реалізувати науковий підхід до педагогічних явищ, спроектувати модель цілісного педагогічного процесу, адаптувати її до конкретних умов, проаналізувавши власний досвід.

За яких умов педагог стає успішним? Умовно можна виділити три групи критеріїв: педагогічні, психологічні та зовнішні.

Педагогічні критерії успішності вчителя пов’язують, перш за все, з рівнем навченості учнів, їх досягненнями та успіхами. Крім того, як важливі критерії успішності роботи вчителя виділяють: високий рівень знань свого предмету, загальну ерудицію, самоосвіту, постійне удосконалення фахової майстерності, досягнення поставленої мети, здатність викликати інтерес до предмету. Успішний вчитель володіє здібністю до самоаналізу, рефлексії. Його робота повинна мати інноваційний характер, що дозволяє здійснювати освітній процес на вищому, найсучаснішому рівні.

До психологічних критеріїв успішності вчителя відносяться: мотивація, креативність мислення, доброзичливість, толерантність, уміння будувати стосунки з дітьми, їх батьками, колегами, врівноваженість, вимогливість до себе і до учнів, виразність мови, почуття гумору, уважність та спостережливість, організованість тощо. Це означає, що особисті властивості виступають як усвідомлюваний інструмент професійної діяльності вчителя, включений до його успішної спрямованості.

Зовнішніми критеріями успішності вчителя виступають: повага та визнання учнів і колег, довіра батьків, матеріальна база школи, гарний вигляд вчителя, впевнена хода, відкритий погляд, достойна оплата праці.

Не секрет, що психолого-педагогічними умовами розвитку та підтримки професійної успішності учителя є:

-         творча атмосфера закладу;

-         довіра та підтримка колег;

-         постійне самовдосконалення;

-         підвищення кваліфікації, обмін професійними досягненнями з колегами;

-         особисте задоволення працею;

-         достойна заробітна платня;

-         комфортні умови праці, технічне забезпечення навчального процесу, наявність електронних програм, підручників тощо;

-         стимулювання досягнень.

Підсумовуючи, можна сказати, що успіх викликає свого роду відчуття щастя, коли наші здібності зростають рівною мірою, як і завдання, що перед нами стоять. Збільшення цих вимог, але швидше, ніж здібностей, призводить до стресу, та навіть до емоційного вигорання. І навпаки, коли виклики суттєво не великі, як здібності, це призводить до нудьги. Нестача як викликів, так і компетентності викликає відчуття апатії. Як бачимо, межа між успіхом, задоволенням від своєї роботи та розчаруванням дуже крихка і залежить від багатьох факторів. Знаючи це, ми можемо робити відповідні висновки: йти вперед чи «тупцювати» на місці.

Для того, щоб стати успішним педагогом не потрібно «замикатися» у своєму світі, навпаки, необхідно брати активну участь у методичній роботі школи, району, області, різного роду семінарів, тренінгів, конкурсів (особливо «Вчитель року» із свого предмету), ділитися своїм досвідом роботи та переймати інший…

Нещодавно, один з учнів мене запитав: «Що Ви нам будите розказувати? Я вже всю книжку прочитав. Там нема нічого цікавого.» Тобто, на сьогодні знати ідеально підручник недостатньо. Потрібно постійно займатися самоосвітою, творчим пошуком.

Якщо ваші учні щороку займають призові місця – то Ви успішний вчитель. А якщо ні? Можливо потрібно інший «ключик». Багато майбутніх відомих математиків погано поводилися в школі і не відрізнялися хорошою успішністю. В аутсайдерах значилися, наприклад, Джеймс Максвелл, Рамануджан Срініваса і Василь Цингер. Плентався позаду ледь-ледь успішних й Ісаак Ньютон. Причому взявся він за розум тільки після того, як один з його однокласників-відмінників назвав його дурнем.[3]

Джерела:

1. Вікіпедія.

2. Вікіпедія.

3. http://procikave.com/tsikavi-fakti-pro-matematiku.html