пʼятниця, 20 січня 2017 р.

Педагогічна акмеологія як наука про шляхи досягнення професіоналізму в праці вихователя



Сікорська Валентина Григорівна
вихователь ДНЗ «Кобзарик» смт. Велика Березовиця, спеціаліст



                                                                              

  Мета: підвищення власного професійного рівня,  формування гармонійно розвиненої особистості, здатної до творчого пошуку.
Професія вихователя належить до творчих видів діяльності, оскільки професійна діяльність будь - якого педагога спрямовується на виховання унікальної, неповторної особистості. Вихователь повинен бути високо ерудованим з сучасним світоглядом, з об'єктивною самооцінкою, мати педагогічний такт, високо розвинуті професійні якості.
Сьогодні українські вчені визначають акмеологію як науку продосягнення людиною найвищих вершин у життєдіяльності та самореалізації творчого потенціалу, який є основою загальнолюдських потенційних можливостей. Об’єктом акмеології є зріла особистість, яка прогресивно розвивається, самореалізується, головним чином, у професійних досягненнях [3, с. 7, 14]. Предметом акмеології виступають процеси, закономірності і механізми удосконалення людини як індивіда, індивідуальності, і особистості у життєдіяльності, професії, спілкуванні, що призводять до самореалізації і досягнення вершин у розвитку професійної зрілості [5, с. 34].
Міра зрілості людини і так звана вершина цієї зрілості, або “акме” - це багатовимірний стан людини, що охоплює значний у часовому відношенні етап її життя й показує, наскільки людина склалася як спеціаліст у певній галузі, зокрема педагогічній, як особистість. Цей стан не є статичний, а навпаки, відрізняється більшою або меншою варіативністю й змінюваністю. Він дозволяє всебічно вивчати закономірності розвитку людини як індивіда, особистості (ядром якої є ставлення людини до різних сторін дійсності) і суб’єкта діяльності (перш за все, як професіонала), спроможного досягти професійної зрілості [6].
З акмеологічного погляду професійна зрілість – масштабна категорія, яка передбачає розвиток морально-етичних якостей, гуманістичної спрямованості особистості, нормативності поведінки й відносин. Зріла особистість вирізняється високою відповідальністю, турботою про інших людей, соціальною активністю, характеризується гуманістичною спрямованістю, а не лише високими професійними досягненнями й ефективною самореалізацією   [2, с. 7]. Слід додати, що специфіка акмеології щодо інших наук про людину полягає в тому, що вона досліджує весь життєвий та професійний шлях особистості. Акмеологія вивчає проблеми вдосконалення, корекції професійної діяльності та виходить з того, що вершин професіоналізму й майстерності людина досягає сама, при чому професійна діяльність особистості відіграє провідне місце в її долі.  
Сучасний вихователь дітей дошкільного віку – це професіонал, який повинен орієнтуватися  в сучасних наукових досягненнях, в інноваціях психолого-педагогічної науки, володіти різними технологіями навчання та виховання і розвитку дітей, бути спроможним до саморозвитку, самовдосконалення, самооцінювання і само-проектування в різних сферах життєдіяльності, в тому числі і професійній.
У зв’язку  з цим існує постійна  увага науковців до підвищення рівня професійної компетентності майбутніх вихователів дітей дошкільного віку в процесі професійної підготовки у вищому навчальному закладі, спроможних виховати активну, самостійну, творчу особистість. Проблема професіоналізму, що виражається через професійну компетентність, сьогодні знаходиться у центрі уваги багатьох науковців.
         Змінюється світ, змінюються діти, що, у свою чергу, висуває нові вимоги до кваліфікації педагога. Вихователям необхідно оволодівати сучасними освітніми технологіями, з допомогою яких можна реалізувати вимоги нових  державних освітніх стандартів.
Це добре відомі технології проблемного діалогу, ігрові педагогічні технології, технології продуктивного читання, діяльнісні технології, а також ІКТ-технології.
Я визнаю, що комп'ютер - новий потужний засіб для інтелектуального та творчого розвитку дітей, але необхідно пам'ятати: він повинен лише доповнювати педагога , а не замінювати його. Не можна забувати і про те, що ми покликані не тільки навчити дитину, але і зберегти  її здоров’я.
Отже, завдання виховання сучасних дітей має полягати у створенні системи роботи, що забезпечує умови для зниження гіперактивності, зняття тривожності, розвитку вольових якостей, зосередженості, концентрації уваги, збереження і зміцнення фізичного здоров'я дитини.
Практика показує, що наявність знань сама по собі не визначає успішність подальшого навчання дітей у школі, набагато важливіше для нас навчити дитину вже в дитячому садочку  самостійно їх здобувати і застосовувати.  У цьому полягає діяльнісний підхід, який лежить в основі державних освітніх стандартів.
Навчаючи діяльності у виховному сенсі ми робимо вчення мотивованим, вчимо дитину самостійно ставити перед собою мету та знаходити шляхи  її досягнення, допомагаємо дітям сформувати у себе уміння контролю та самоконтролю, оцінки та самооцінки - це завдання сучасного вихователя. Готуючи дітей до школи, ми формуємо у дошкільника якості, необхідні для оволодіння навчальною діяльністю: допитливість, ініціативність, самостійність, довільність творчого самовираження дитини.
 Важливо відзначити, що наступність між дошкільною і шкільною ступенями освіти не повинна розумітися тільки як підготовка дітей до навчання. На мій погляд, необхідно забезпечити збереження самоцінності дошкільного віку, коли закладаються найважливіші риси майбутньої особистості. Ми розуміємо, що дитина сама створює свою особистість, а ми допомагаємо їй виявити у собі і розвинути те, що йому притаманне. Саме тому ми поставили перед собою мету - створити умови для максимального розкриття індивідуального вікового потенціалу дитини.
 Формуючи соціальні уміння і навички майбутнього школяра, необхідні для благополучної адаптації до школи, прагнемо до організації єдиного розвиваючого світу - дошкільної і початкової освіти. Вибір форм роботи ми здійснюємо самостійно в залежності від контингенту вихованців, від оснащеності групи, від досвіду і творчого підходу вихователя. Так, у ранкові години, коли вихованці бадьорі й повні сил, передбачаємо найбільш трудомісткі види діяльності: бесіди, спостереження, розглядання альбомів, дидактичні ігри, трудові доручення. По мірі втомлення дітей включаємо сюжетно-рольові, рухливі ігри, читання художньої літератури. Чергуючи різні види діяльності дітей протягом дня, забезпечуємо їх різноманітність і баланс при збереженні провідної ролі гри з метою зміцнення здоров'я дошкільнят велике значення приділяю руховій  активності. У роботі з дітьми молодшого віку сучасні педагоги використовують переважно ігрові, сюжетні та інтегровані форми освітньої діяльності, а з дітьми старшого віку освітня діяльність носить розвивальний характер. Ми вчимо дітей творчого партнерства, вміння обговорювати спільний проект, оцінювати свої сили і можливості.

 Список інформаційних джерел:
1. Акмеологія з основами психології кар’єри: навч. посіб./ уклад.
О.М. Гавалешко, В.В. Пасніченко, Т.А. Кривко. – Чернівці : Рута, 2004. – 84 с.
2. Акмеология образования: программа учебной дисциплины кафедры
акмеологии РГПУ имени А.И. Герцена [Електронний ресурс] / уклад.
Л.А. Балакирева. – Режим доступу : www.akmeo.rus.net/index.php?id=153.
3. Барабанова З.П. Развитие акмеологической культуры педагогов как условие
освоения личностно ориентированного взаимодействия [Электронный рессурс]
 НАУКОВИЙ ВІСНИК МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
302/ З.П. Барабанова. – Режим доступу: http://www.intellectinvest.org.ua/
ukr/school_akme_vestnik_akme_akme_3_2009_barabanova_razvitie_akmeolog_kult
ure/
4. Вакуленко В.М. Акмеологічний підхід у теорії і практиці вищої педагогічної
освіти України, Білорусі, Росії (порівняльний аналіз) : автореф. дис. на здобуття
наук. ступеня д-ра пед. наук: спец.13.00.01 «Загальна педагогіка та історія
педагогіки» / В. М. Вакуленко. – Луганськ, 2008. – 46 с.
5. Козир А.В. Акмеологічний підхід до формування професійної майстерності
викладачів мистецьких дисциплін [Електронний ресурс] / А.В. Козир. – Режим
доступу : http://www.culturalstudies.in.ua/kns2_13.php.
6. Пальчевський С.С. Акмеологія: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл./
С.С. Пальчевський. – К.: Кондор, 2008. – 398 с.
7. Перевозчиков В.І. Актуальні питання розвитку акмеологічної науки в
Україні / В.І. Перевозчиков // Акмеологія в Україні: теорія і практика. – 2010. -
№ 1. – С. 14–17.
8. Разина Н.А. Акмеологический подход к развитию профессионализма
современного педагога в инновационной образовательной cреде средней школы
[Электронный рессурс] / Н.А. Разина. – Режим доступа : http://www.intellectinvest.org.ua/ukr/school_akme_vestnik_akme_akme_3_2009_razina_akmeolog_pod
hod_k_razvit/
9. Шапаренко Х. А. Формування професійної компетентності майбутніх
вихователів дошкільних навчальних закладів на засадах акмеологічного
підходу : дис.канд. пед.наук: 13.00.04 /Х.А. Шапаренко –– Х., 2008. – С. 4.


Немає коментарів:

Дописати коментар