пʼятниця, 27 січня 2017 р.

Професіоналізм педагога як об'єкт вивчення педагогічної акмеології



Михневич Оксана Степанівна
вчитель математики та інформатики Лучківської  ЗОШ І-ІІ ступенів, спеціаліст




 
Учитель живе доти, доки
                  вчиться, тільки-но він
    перестає вчитися, в ньому помирає учитель!
 К. Ушинський

Мета: досягнення професіоналізму шляхом трудової діяльності
«Вчитель – найбільш благородна професія у світі. Бо від нас, педагогів, залежить духовне здоров’я людства. А це безцінне багатство!» Навіть учитель, який «нещодавно закінчив педагогічний навчальний заклад і вершини майстерності ще десь далеко попереду, вже з перших кроків не має права посіяти у серцях вихованців та їх батьків зерна розчарування» [1, с. 3].
Педагогічний професіоналізм та педагогічна майстерність говорять про найвищий рівень професійного розвитку педагога.
Професiоналiзм педагогiчної дiяльностi - це мистецтво педагога формувати у наявного складу учнiв готовнiсть до продуктивного розв’язання завдань у подальшiй системi засобами свого предмета за час, відведений на навчально-виховний процес[2, 14]. Таким чином, базовий критерiй професiоналiзму педагогiчної дiяльностi - це здатнiсть учнiв творчо використовувати отриманi знання, вмiння i навички для розв'язання фахових i особистiсних завдань.
Одним із шляхів ефективного формування професійної компетентності,  формування професійних цінностей відповідно до вимог сучасної освіти вважається самоосвіта, самовдосконалення шляхом продуктивної трудової діяльності педагога. 
 Дане завдання можна розв’язати при акмеологічному підході до навчання, що забезпечує оволодіння способами пізнання навколишньої дійсності, професії і самого себе для самореалізації в професійній діяльності. Акмеологія з самого початку свого розвитку розробляє стратегії та технології формування професіоналів високого класу в різних сферах людської діяльності.
Акмеологія – наука, що вивчає механізми й закономірності розвитку людини в період її зрілості та особливо при досягненні нею найвищого рівня розвитку[3]. Отже, об’єктом акмеологічних досліджень є особистість, яка прогресивно розвивається, самореалізується в конкретному виді діяльності, і яка досягає в цій діяльності вершини професіоналізму.
Педагогічна акмеологія - наука про шляхи досягнення професіоналізму в праці педагога.
Головним результатом роботи педагога є наявність позитивних якісних змін в оволодінні уміннями, знаннями та навичками, що відповідають освітнім стандартам, що прийняті в суспільстві; формування якостей особистості, що необхідні для активної життєдіяльності особистості в суспільстві. Отже, сутність педагогічної акмеології полягає у:
- визначенні шляхів досягнення педагогом професіоналізму;
- гуманістичній орієнтації на розвиток особистості учнів засобами окремих навчальних предметів;
 - виборі педагогом способів своєї діяльності з урахуванням мотивів, ціннісних орієнтацій, цілей;
 - підготовка учнів до наступних педагогічних впливів[3].
Кінцевим результатом реалізації акмеологічного підходу є акмеологічна спрямованість особистості, яка включає наступні структурні компоненти[4, с. 106]:
– професійно-ціннісні орієнтації: соціально обумовленні цінності педагогічної діяльності (виховання вільної гармонійної особистості дитини, розвиток його творчих здібностей, стимулювання пізнавальних інтересів, прагнення до саморозвитку та ін.), особистісні цінності педагогічної діяльності (цінності-цілі – можливість розвивати професійно-творчі здібності, професійне самовдосконалення; цінності-засоби – творчий характер педагогічної діяльності, засвоєння професійних знань, вмінь, навичок);
– професійне цілепокладання: усвідомлення соціально-педагогічних цілей, вибір власних цілей педагогічної діяльності і професійного самовдосконалення, усвідомлення ієрархії цілей професійної діяльності і професійного самовдосконалення;
– професійна мотивація: інтерес до педагогічної діяльності, усвідомлення значимості результату педагогічної діяльності, потреби в отриманні якісної професійної освіти;
– прагнення до професійного успіху:  мотивація досягнення, прагнення до саморозвитку, готовність до творчої професійної діяльності, здатність до рефлексії та саморефлексії.
Досконале оволодіння педагогічною технологією надає впевнену базу для розвитку педагогічної техніки, що водночас розкриває перед молодим учителем все нові й нові сторінки педагогічного професіоналізму.
Таким чином, на сьогоднiшнiй день педагогiчна акмеологiя успiшно розвивається i має значнi здобутки.
У своїй трудовій діяльності я намагаюся досягти успіху шляхом розвитку в процесі праці, зробити свій індивідуальний внесок у розвиток професії.
Для саморозвитку та самовдосконалення стараюся брати активну участь у семінарах, тренінгах, вебінарах, відвідую засідання школи молодого вчителя для обміну досвідом роботи педагогів.
Для розвитку в учнів інтересу до навчання на уроках математики та інформатики використовую різні технології, які спонукають учнів до говоріння, обміну думками, враженнями, самостійного пошуку шляхів вирішення проблем, учні навчаються висловлювати думку, дискутувати, критично мислити.
Для розміщення різних навчальних матеріалів використовую власний блог, чи соціальну мережу «Вконтакті», онлайн-ресурси.



Список використаних джерел
1.     Мороз О. Г. Перші кроки до майстерності / О. Г. Мороз, В. Л. Омеляненко. – К. : Знання, 1992. – 112 с. (Сер. 7 «Світоч» Т-ва «Знання» України, № 4-6).
2.     Кузьмина Н.В. Професионализм деятельности преподавателя и мастерство производственного обучения профтехучилища. -Внеш. шк., 1989. -167 с.
3.     Деркач А. А. Акмеологические основы развития профессионала. – М.: Изд-во Московского психолого-социального института; Воронеж: НПО "МОДЭК", 2004. – 752 с.
4.     Деркач А.А., Кузьмина Н.В. Акмеология: пути достижения вершин профессионализма. – М.: РАУ, 1993. – 280 с.
5.     Акмеологічна модель сучасного педагога / Н. Мачинська // Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Сер. : Педагогічні науки. - 2015. - Вип. 135. - С. 12-15. – Режим доступу:  http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_p_2015_135_5

3 коментарі:

  1. Ви досить вдало підібрали вислід до своєї статті: "Учитель живе доти, доки вчиться, тільки-но він перестає вчитися, в ньому помирає учитель!"

    ВідповістиВидалити
  2. Повністю погоджуюсь з коментарем вище!

    ВідповістиВидалити
  3. Так, звичайно, для суспільства надзвичайно важливо продовжити найактивніший творчий період життя людини, тим більше, якщо ця людина - педагог. Досягненню цього сприяють: правильна організація часу (темп, ритм); висока етична і професійна культура, активність у виборі життєвого шляху; культура спілкування; вміння забезпечити відповідність своїх здібностей і типологічних особистісних властивостей з умовами (можливостями, обмеженнями) життя; урахування впливу етнопсихологічного середовища на розвиток і становлення особистості; уміння долати суперечності мікросередовища та особистості, що визначають поведінку індивіда; використання науково обґрунтованого алгоритму продуктивного розв'язання завдань розвитку зрілої людини; самовдосконалення особистості, усвідомлення нею своїх можливостей, ставлення до себе як до суб'єкта, творця свого життя. Вчитель вчить і вчиться сам все життя. Бувших вчителів не буває. Успіхів Вам!

    ВідповістиВидалити