середу, 25 січня 2017 р.

Опис досвіду на основі використання «Технології критичного мислення»



Ходань Наталія Володимирівна, вчитель історії Настасівської ЗОШ І-ІІІ ст. 




В епоху нової технологічної революції з’являється складне суспільство, яке базується на найсучаснішій технології та швидко розвивається, так зване інформаційне суспільство. Провідну роль в такому суспільстві грає освіта. Знання стає найдемократичнішим джерелом влади. Інформація стає засобом інформаційного тиску. Новітні політичні технології, озброєння засобами інформатики, можуть упевнено формувати суспільну думку, маніпулювати суспільною свідомістю. Господарювання інформаційних технологій здатне змінити все суспільне життя.                        
   Виховання особистості  мислячої, самостійної, творчої — соціальне замовлення інформаційного суспільства. Уміння працювати з інформацією упродовж життя: здобувати її, переробляти, застосовувати для індивідуального розвитку і самовдосконалення, передавати і в результаті — уміння спілкуватися повинно стати невід’ємною рисою життя людей ХХІстоліття                    
Кожний справжній вчитель повинен формувати свою власну педагогічну систему, яка допоможе створити найкращі умови для отримання знань учнями, перетворення здобутих знань на переконання і застосування їх у життєвих ситуаціях.
Завдання моє, як вчителя, - обрати педагогічні стратегії, що забезпечать здатність учня ефективно діяти за межами навчальних ситуацій, продуктивно розв’язувати в повсякденному житті реальні проблеми.
Моя мета: виховати зацікавленого, правосвідомого, активного громадянина України, навчити учнів аналізувати і з правової точки зору оцінювати суспільно-політичні події, формувати навички правомірної поведінки, позитивні мотиви активної участі в суспільному житті. Найбільш дієвим засобом досягнення цієї мети я вважаю розвиток критичного мисленння у школярів.
Під час проведення уроків мною було встановлено, що головними проблемами для учнів залишаються самостійний аналіз історичних документів (їх адекватна інтерпретація), встановлення логічних зв′язків між подіями та явищами, неспроможність більшості вирішувати аналітичні операції, оцінювати історичне джерело з позицій об′єктивності тощо.
Ще Конфуцій говорив: „ Навчання без міркування – марна праця”.  Тому вищеназвані проблеми обумовили пошук мною відповідних педагогічних методик та технологій, серед яких, на мою думку, актуальною є технологія критичного мислення.
 Актуальність теми/
Розвиток критичного мислення – це дуже важливий аспект не лише у навчанні, а і у повсякденному житті, де герої є реальними, а їх вчинки – це дії твоїх дітей. Навчити дітей мислити критично – означає правильно поставити запитання, направити увагу в правильне русло, вчити робити висновки та знаходити рішення. Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідне розумне керівництво з боку вчителя.
                                                                                  
  Обгрунтування вибору теми .
  Моя мета – створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати можливість кожному вихованцеві відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей. Віру у власні си -ли; допомогти дитині зрости в умовах успіху, да-ти відчути радість від здолання труднощів, допо-могти зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь треба докласти зусиль. І тоді успіх супроводжується відчуттям радості та задоволення від діяльності,виникає почуття компетентності.
« Роби як ми, роби краще нас» - ось девіз уроків з використанням технології критичного мислення.
ЇЇ практичне значення полягає у необхідності  змінювати  практику  вчительської  роботи,  щоби  сприяти активному  навчанню  учнів  і  розвитку  в  них  критичного  мислення,  щоб  учні  не  просто  запам’ятовували   навчальний  матеріал,  а запитували,  досліджували,  творили,  інтерпретували  за  його  змістом.  Термін «критичне мислення» пройшов непростий шлях свого становлення в системі освіти України. У слові «критичний» до тих пір часто бачили негативний аспект – словосполучення «критичне ставлення» скоріше ототожнювалося із фразою «негативне ставлення», тобто таке, що містить зауваження, критику, несприйняття. Власне, поява терміну «критичне мислення» не лише започаткувало новий напрям у дослідженні процесів мислення, а й докорінно змінили стереотип щодо слів з коренем «критик». Останнім часом проблема розвитку критичного мислення як моделі для навчання і виховання громадян суспільства майбутнього перебуває в центрі уваги зарубіжних і вітчизняних педагогів. Інтерес до технології критичного мислення як освітньої інновації виник в Україні наприкінці XX століття. Цей напрям сучасної освіти розвивається в освіті США та Канади вже майже півстоліття.
Технологія розвитку критичного мислення – педагогічна система, спрямована на формування у школярів аналітичного мислення.Розробники – науковці Бостонського центру розвитку етики та виховання.Справжнім широко визнаним «батьком» сучасних традицій у дослідженні «критичного мислення», за словами американського науковця Алека Фішера, є Джон Дьюї. Вітчизняні вчені – О.Тягло, К.Баханов, В.Мисан, О.Пометун, С.Терно і ін.
Застосування критичного мислення висуває певні вимоги щодо структури уроку.
Урок критичного мислення складається з трьох фаз:
1. Актуалізація. Мета – усвідомлення значущості власних знань як основи пізнавально-критичної діяльності на уроці.
На етапі актуалізації здійснюються певні пізнавальні операції, а саме: учні активно пригадують попередній матеріал теми. Вони встановлюють рівень власних знань, до яких можуть додати нові..
2. Усвідомлення змісту. Мета – залучити наявного учнівського досвіду до процесу самостійного пошукового здобуття нових знань через перевірку власних інтерпретаційних гіпотез, установлення зв’язків між відомими і невідомими знаннями.
На цьому етапі відбувається усвідомлення нової інформації та ідей.  здійснюється через читання, слухання розповіді, лекції, проведення експерименту.
3. Рефлексія. Мета – творче і критичне перетворення отриманих знань у власні знахідки.
Учні перетворюють отримані знання у своє бачення, починають висловлюватися, використовуючи нові ідеї, обмінюються думками одне з одним.
Підбиття підсумків бажано проводити у формі запитань, а саме:
– Що нового дізналися?
– Чому навчилися?
– Як це може бути корисним у житті?
– Що найбільше вдалося?
– Що потрібно змінити в майбутньому?
Під час застосування цієї технології викорисовую такі медоди та форми роботи
1. «Мозковий штурм»,  «мікрофон», фронтальна бесіда, сенкан,  читання з позначками( особливо при вивчені тем : адміністративне право, кримінальне право, юридична відповідальність)
2.Лекція зі стопами,   робота в групах, в парах. з підручником , з  поняттями, з опорними схемами , слайдами,концептуальна таблиця
3. «Прес»,  «займи позицію», « відкритий мікрофон», презнтація зробленої роботи на уроці.
Особливий акцент під час розвитку критичного мислення учнів  я  роблю  на організації групової роботи, так як саме вона має значні переваги.  Невеликі групи дозволяють учителю бачити кожного у процесі практичної діяльності, сприяють виникненню стійких зв'язків між усіма присутніми, стимулюють процеси глибокого осмислення діяльності, полегшують діагностику результативності процесу. Отже, групова форма навчальної діяльності має ряд значних переваг:- за однаковий проміжок часу обсяг виконаної роботи набагато більший;- висока результативність у засвоєнні знань і формуванні вмінь;- формується вміння співпрацювати;
- формуються мотиви навчання, розвиваються гуманні стосунки між дітьми;
- розвивається навчальна діяльність (планування, рефлексія, самоконтроль, взаємоконтроль).Групову роботу використовую під час вивчення тем : «Підстави виникнення , зміни і припинення правовідносин», «Особа , суспільство ,держва», «Особливості організації державної влади і місцевого самоврядування» і ін.
Навчити школяра критичного читання — це найважливіша складова формування і розвитку компетентного учня.
Перелік друкованих матеріалів, які  використовуємо на уроках як джерело знання ,достатньо великий. Це підручники, словники,Конституція   України, закони. розпорядження, укази, витяги з кодексів, енциклопедії, газетні й журнальні публікації, , звіти, протоколи засідань, статистичні дані,. Всі друковані матеріали мають певні особливості, що визначають, як треба з ними працювати, як їх аналізувати та використовувати.
Узагальнена схема аналізу може бути такою:
Хто автор цього тексту?   Коли було написано цей текст? Яке значення має час створення тексту?
Які факти наведені в тексті? Які висновки з них можна зробити? Чому було створено текст?
У класі, де учні навчаються критичного читання, де розвивається їхня соціально-критична грамотність, у школярів треба розвивати вміння роздумувати, Методи критичного читання, які можна використати під час роботи з підручником.
«Читання тексту з позначками»
В основу цього методу покладено читання тексту з одночасним маркуванням окремих його частин спеціальними позначками на полях .
Така робота дає можливість:вчителю:створити на уроці клімат, який відповідає активній навчальній діяльності;перевірити рівень попередніх знань кожного учня і рівень засвоєння нового матеріалу;перевірити, як учні самостійно виконали домашнє завдання;учням:навчитися читати вдумливо; виділяти ключові поняття;класифікувати отриману інформацію;формулювати своїми словами думки автора;
оцінювати інформацію;побачити, що кожний сприймає одну й ту саму інформацію по-різному.
Щоб організувати діяльність, треба:
1. Написати позначки на дошці й пояснити, що вони означають:
• «+» (плюс) — знайома інформація;
• «-» (мінус) — нова для вас інформація;
• «?» ( знак питання) — інформація, що зд«Взаємне навчання»
Цей метод передбачає читання тексту в групі й виконання кожним її членом ролі вчителя, який керує процесом читання. Використовую під час вивчення таких тем
у 10 класі як «Громадянство», «Земельне право», «Трудове право», «Адміністративне право» і ін., щоб перевірити чи пам’ятають учні матеріол за 9 клас.
У ході вивчення нових тем на уроках правознавства я намагаюся використовувати опорно – логічні схеми (  підготувала до кожного розділу відповідний блок )  що дають змогу покращити процес засвоєння нових знань учнями. Мною зібрані роз даткові матеріали до більшості тем з правознавства, підготовлені тематичні атестації та практикуми.Для урізноманітнення навчального процесу використовую нетрадиційні уроки . Наприклад  по узагальненю «Ти – людина значить маєш права»провела урок брейн-ринг, а по темі « Розгляд кримінальних справ»  урок –суд.       Учні 9-10 класів беруть участь у практичних заняттях, під час яких розігрують рольові ситуації, проводять уривки судових засідань, вчаться складати статут для створення молодіжних ( громадських ) організацій ; стають учасниками рольових ігор, зокрема - «Вибори президента». На уроках практичного права учні мають можливість, використовуючи свої теоретичні знання, скласти зміст позовної заяви, написати резюме, заповіт, визначати і створювати цивільно – правові договори.
Важливою складовою практичного правознавства є юридичні задачі (життєві конкретні ситуації, які потребують юридичного розв'язання), адже до обговорення залучаються всі учні класу, особливо коли ситуація торкається безпосередньо однокласників. Задачі використовую на перевірку домашнього завдання, на закріплення знань, під час повторювально-узагальнюючих уроків.
Діти охоче складають юридичні задачі вдома, на уроці. Наприклад, опрацювавши тему "Політичні права громадян України" ми розв'язували подібні задачі.
Предмет    «Правознавство»  вивчає  24  учені, з  них  мають  високий  рівень  знань – 9  учнів, достатній – 9  учнів. Загалом  успішність  з  предметів  складає  70,8%.
Історія та правознавство вимагають не тільки роботи на уроках, а й у позаурочний час. Позакласна робота має більший виховний вплив ніж уроки.
 Ось графік одного із таких тижнів:
1день. Відкриття тижня правознавства.
           Година спілкування «Закон і ми»
           Проведення гри « Юні детективи»
2день. Бесіда «Кримінальна відповідальність неповнолітніх»
            Проведеня анкетування
3день. Проведення брейн-рингу « Права і обов’язки громадян.Діти та їхні права».
4день.Конкурс стінгазети «Світ без насилля»
        Демонстрування презентацій на тему: « Права дітей у міжнародних       документах»
Перегляд мультфільма -презентації « Казкові герої в країні прав та обов’язків” для початкових класів
5день . Правовий журнал « Людина найцінніший скарб»
      Підведення підсумків тижня .
      Відзначення найактивніших учасникві. 
. Практикую проведення брейн-рингів, КВК, турнірів, зустрічей із працівниками міліції  (за  можливістю). Із задоволенням змагаються 9  клас з 11   чи 10, відгадують головоломки   учні  5-8 класів, розв'язують казкові задачі учні 1-4 класів.
Результативність роботи .
Власний досвід свідчить про те, що які б інноваційні технології ми не впроваджували в практику, досягти успіху можна лише зацікавивши учня на уроці, коли, розвиваючи свої здібності, він задовольняє пізнавальні потреби. як особистість, самовира-зитись і самоствердитись.
Висновок 
Технологія формування та розвитку критичного мислення є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти України щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду, які трансформуються в компетенції.
Застосування технології розвитку критичного мислення під час вивчення навчальних дисциплін, як на уроках, так і в позакласній роботі, створює додаткову мотивацію до навчання. Учні добре засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво.
Зазначена технологія стимулює загальну активність учнів, сприяє створенню плідного освітнього середовища, й утвердження системного характеру навчання та самонавчання. За своєю сутністю технологія формування критичного мислення має інноваційний характер: вимагає від учнів застосовувати нові знання, спираючись на засвоєний раніше матеріал; виробляє вміння діяти і приймати рішення самостійно чи в складі команди та розв’язувати конфлікти; шукати, компонувати і застосовувати нову інформацію з різноманітних джерел, використовуючи сучасні технології для виконання конкретних завдань; розвиває критичне мислення і прагнення до творчості та саморозвитку; формує бажання і здатність самостійно вчитися.
Системне запровадження цієї технології в школі призводить до того, що усі учні поступово опановують її не тільки як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але і використовувати свої знання у повсякденному житті. А саме початкова ланка є фундаментом формування критичного мислення як пріорітет-ного напрямку виховання особистості сучасної молодої людини.


2 коментарі:

  1. Публікація інформаційно багата. Наталія Володимирівна стисло і конкретно описала практичне застосування технології критичного мислення в контексті формування життєвих компетенцій учнів.

    ВідповістиВидалити