середу, 25 січня 2017 р.

Формування екологічних компетентностей та бережливого ставлення до природи у молодших школярів шляхом використання народознавчої і природознавчої літератури на уроках і в позаурочний час



Бурма Світлана Йосипівна
вчитель початкових класів Довжанківської ЗОШ І-ІІІ ступенів
вища категорія, старший вчитель




Зараз людство переживає надзвичайно важкий час – період небаченого досі загрозливого для існування цивілізації зростання негативних факторів на навколишнє середовище. Це привело до екологічної кризи, яка безпощадно нівечить природу. Розв’язання проблеми екологічного лиха є одним із найголовніших завдань для нашого суспільства. Від забруднення навколишнє середовище хворіє, страждає, від цього погіршуються умови життя рослин, тварин і самої людини. Для того, щоб вижити, ми повинні навчитися берегти природу, жити у мирі і злагоді з нею.
Таким чином, ідея розвитку екологічної компетентності учнів є однією із ключових ідей модернізації виховання і освіти, необхідність якої історично передбачена у вигляді корінних змін світогляду, традицій, стилю мислення, мотивів поведінки людей, які становлять сучасний соціум. Вона пов'язана з готовністю і здатністю молоді нести особисту відповідальність як за власне благополуччя, так і за сус­пільне.
Дитина приходить до 1класу. У неї ще не сформовані стійкі навички, переконання, інтереси, погляди. Тому моє завдання навчити жити за законами природи, турбуватися про її збереження,  відповідати за все живе на Землі, формувати екологічну культуру.
В.О.Сухомлинський писав, що залишивши дитину на одинці з природою марно сподіватись, що вона стане розумною, глибоко моральною, непримиренною до зла. Він неодноразово наголошував, що сама природа не виховує, виховує лише активна взаємодія з нею. Щоб дитина навчилася розуміти природу, відчути її красу, «читати» її мову, берегти її багатства, потрібно прищеплювати це почуття першокласникам. Тому я використовую казки, оповідання, легенди письменника, бо вони допомагають не тільки розвинути пізнавальну діяльність учнів, але й сприяють розвитку необхідних моральних якостей дитини.
Спостереження за природою — складний організаційний процес, який не можна зводити до простого споглядання. Для фенологічних спостережень вибираю найбільш поширені в нашій місцевості види рослин: березу, горобину, вільху, яблуню, черешню, ліщину. Ретельно розглядаємо з учнями, який вигляд мають стовбур, скелетні гілки, бруньки, їх розміщення, колір кори, форма сережок, як рослини орієнтовані відносно сторін горизонту, ростуть поодиноко чи групами. Визначаємо, які квіти зацвітуть першими  навесні і де вони ростуть. Встановлюємо дату масового цвітіння; аналізуємо, цвітіння якої з них припало на більш сприятливий для льоту комах та запилення квіток період.
Цікавим завданням для школярів було спостереження за утворенням на деревах сонячно-теплових опіків, зокрема на яблуні.  Ми порівняли, який стан має кора на побілених та не побілених стовбурах дерев. Зробили висновок, що  потрібно білити стовбури дерев не тільки навесні, але й восени.
Метод проектів дозволяє відійти від традиціоналізму в навчанні. Це організаційне навчання, за якою школярі набувають знань і умінь у процесі планування й виконання. Пропонуючи теми, даю можливість учням вибрати ту, яка найбільше їх зацікавила.
Використовую інтерактивні форми роботи на уроках: «Мозкова атака», «Контрольні питання» чи «Тест-ланцюжок», «Алгоритмічна форма коментування», «Роз’єднай слова», «Мікрофон», складання «павутинки», читання з передбаченням, «Обери позицію», «Крісло автора», деформовані тексти.
За допомогою гри можна зацікавити найпасивніших дітей,  бо саме гра є ефективним засобом навчання, допомагає повірити у свої сили.
Свою роботу проводжу не на одному якомусь, а на всіх уроках. Розповіді за малюнками, створення   мультфільмів, казок, спостереження за хмарками, написання оповідань з протилежним змістом, складання віршів, пам’яток поведінки у природі, перегляд екологічних відеороликів чи мультфільмів, есе «П’ять речень» чи «Мої дві хвилини», спілкування з природою залишають глибокий слід у серці дитини, впливають на її свідомість, почуття.
Надзвичайно цікаво учням своїми руками виготовити атрибути і розіграти якусь ситуацію чи інсценізувати казку, особливо, якщо вона придумана ними самими.  
Проводячи екологічний тренінг «Земля кличе до істини», я використала вправу «Точка зору»: спробуйте уявити себе частиною природи: повітря, води, тваринного чи рослинного світу, ґрунтом. Виберіть, ким би Ви хотіли бути. Складіть коротку розповідь за запитаннями.
Для прикладу приведу зразок бесіди за картиною Бесіда на тему «Екологічна стежинка»
1.                Розгляд картини і бесіда за нею
2.                Складання «Законів довкілля»
3.                Читання і обговорення оповідання В.О.Сухомлинського «Перед соловейком соромно».
4.                 Ігри «Що де росте ?», «Які ти знаєш лікарські рослини?»
5.  Творчо-емпатійна вправа «Уяви себе грибом і розкажи про це».                                    
Досить ефективним підходом щодо формування екологічної компетентності  молодших школярів на уроках є використання народних традицій та ігор.
Природоохоронну роботу доцільно проводити безперервно на всіх рівнях організації навчально-виховного процесу, з усіх предметів, базуючись на принципах нероздільного зв'язку теорії з практикою, науковості, міжпредметності та індивідуального підходу. Тільки тоді, коли діти любитимуть природу, співчутливо ставитимуться до неї, ми менше говоритимемо про дефіцит милосердя і співчуття в нашому суспільстві.
                          СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ
1.  1. Бойко Е. Екологічні ігри // Поч. школа. - 1997. - № 3. - С. 15-16.
2. Васильченко І. Екологічне виховання у початковій школі // Початкова освіта. - 2005. - № 11. - С. 36-48
3. Маршицька В.В. Сутнісні характеристики екологічної компетентності учнів початкової школи / Маршицька В.В.// Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб. наук. Праць. – Київ. 2005. – Кн.2.- Вип.8.- С.20-24
4. Пономаренко Л.В. Екологічне виховання молодших         школярів у процесі навчання/ Пономаренко Л.В. – Х.: Вид. група «Основа», 2009. – 144с.- (Б-ка  журн. «Початкове навчання і виховання». – Вип. 11 (71)).
5. Пруцакова О.Л. Сутність та види екологічної компетентності особистості.                                                                      Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді/ Пруцакова О,Л./ Зб. наук. праць – Вип. 8: - Кн. 2. – К., 2005. – С. 392.
6. Сухомлинський В.О.  Серце віддаю дітям /  Василь Сухомлинський // Вибрані твори: у 5 т. - К.: Рад.школа, 1977.-  Т.3. – С. 5-279.
7. Кресак Н. М. Як тварини готуються до зими / Н. М. Кресак // Початкове навчання та виховання.- 2011.- № 34-36.- С. 13.
8. Уроки мислення серед природи/ упорядн. Н.А.Калініченко. – Х.: Вид. група «Основа», 2012. – 160с.- (Б-ка  журн. «Початкове навчання і виховання». – Вип. 10 (106)).
9. http://www.ecoleague.net/34903999-235.html

2 коментарі:

  1. Світлано Йосипівно, ви правильно сказали, що екологічному вихованню потрібно вчити на всіх уроках і пов'язувати все з практикою і тоді діти навчаться любити природу і охороняти її. Дякую за статтю! Успіхів!

    ВідповістиВидалити
  2. Екологічна компетентність є одним із компонентів всебічно розвинутої особистості. Громадянина своєї держави,який розуміє ступінь відповідальності за свої вчинки та бездіяльність.

    ВідповістиВидалити